Материалы
- Просмотров — 631
Все буває...
Так… Все буває. Та не так,Як варто. Чоботи взуває
Душа, а тіло забуває,
Що на похмілля є п’ятак.
Лютує січень. П’ять зірок
Протяли небо. Та не ясно:
Чи сніг хрумтить, чи огірок,
Чи під ногами, чи на яснах
Беззубих… Знову віч-на-віч
З вікном… Мовчу. Пускаю кільця.
Не хміль у склянці – глупа ніч
Мене наповнює по вінця…
Солодка туга самоти,
Що так на днину першу схожа,
Без особливої мети
До тебе наближає, Боже…
11 січня 2003
Комментарии
Іноді це ідеальний стан для роздумів, для духовної розмови, для творчості.
------------------
Не сумуй – Бог поруч!
Дядя Юра
Действительно, круто!!!
RSS лента комментариев этой записи