Просмотров — 628

Все буває...

Так… Все буває. Та не так,
Як варто. Чоботи взуває
Душа, а тіло забуває,
Що на похмілля є п’ятак.

Лютує січень. П’ять зірок
Протяли небо. Та не ясно:
Чи сніг хрумтить, чи огірок,
Чи під ногами, чи на яснах

Беззубих… Знову віч-на-віч
З вікном… Мовчу. Пускаю кільця.
Не хміль у склянці – глупа ніч
Мене наповнює по вінця…

Солодка туга самоти,
Що так на днину першу схожа,
Без особливої мети
До тебе наближає, Боже…