- Просмотров — 773
ГОРОД
ТРИПТИХ
1. Подъёмный кран
Подъёмный кран имеет душу –
Тут я с любым держу пари!
Как он ажурен и воздушен,
Как дерзко в небе он парит!
Страницами ложатся крыши
Под металлическим стилом…
Подъёмный кран стихов не пишет.
Он знает – надо строить дом.
2. Город купается
Льёт и льёт. Льёт и льёт.
Город спину подставляет,
И мочалками трамваи –
Взад-вперёд, взад-вперёд.
3. Город любит…
Город любит свои улицы –
Каждый вечер по ним прогуливается.
С наслаждением он проспекты
Окунает по локти в рассветы.
Припадает к Днепру бережно
Серебристой губой-набережной.
И, как бусинки, осторожно
Он в ладони ссыпает прохожих.
Как ревнует он нас к столицам!
Отпуская, потупит взор.
И аукнется нам сторицей
Его вечный бессонный зов.
Я при деле, пока при деле,
Но удачу свою кляня,
Я приеду, когда на пределе
Вдруг окажется жизнь моя.
сентябрь 1980 – апрель 1981
ДНІПРОВСЬКИЙ ДОЩ
Пролився дощ, і райдужне намисто
Барвисто спалахнуло над Дніпром.
І жвавий промінь куполи над містом
Окреслив чуйним золотим пером.
Іскрами перлин
Бризкає бузок.
Дощ розвісив тин
З тисячі цівок.
Ллється з вишини
Божа благодать.
Землю хоче дощ
З небом поєднать.
Пролився дощ і все наповнив змістом,
Всіх об’єднав, мов Боже джерело.
В Дніпрових хвилях б’ється відблиск міста,
А в назві міста плескає Дніпро.
Іскрами перлин
Бризкає бузок.
Дощ розвісив тин
З тисячі цівок.
Ллється з вишини
Божа благодать.
Землю хоче дощ
З небом поєднать.
Проллється дощ, і упаде завіса,
І знов постануть за прозорим склом
Три пагорби, що підіймають місто
Над невмирущим красенем Дніпром!
.
20 січня 2001
На ці вірші композитор Ігор Чуб написав пісню,
яку виконали дівчата з тріо FX
Дніпровський дощ
А це запис з Пасхального фестивалю: співає хор Храму апостола і євангеліста Луки (регент Тетяна Білова). Серед хористів є і моя дружина, але не буду пояснювати, де вона, щоб її не бентежити…
Дніпровський дощ
Комментарии
Чудова пісня в небо України!
Про мочалки-трамваи и "Город спину подставляет" читал раньше. Классно! Запомнилось, конечно.
Первая строфа "Город любит..." очень трогательная, по-моему. Как кто-то недавно сказал, наш город совсем не особенный, просто мы здесь родились, живем и любим его, как любим своих папу и маму.
RSS лента комментариев этой записи