Просмотров — 518

04-1 ІЛЛЯ МУРОМЕЦЬ І СИЛА НЕБЕСНА

УЛЮБЛЕНА КНИЖКА

Цю книгу Ножкін прочитав разів зі сто чи з двісті, але принаймні чотири рази – точно! Було навіть не зовсім зрозуміло, хто кого проковтнув – Ілля «Билини» чи «Билини» Іллю.

Якщо ви думаєте, що билини – це казки, то сильно помиляєтеся, бо насправді «билина» походить від слова «бувальщина». А бувальщина – це те, що було. Просто билини припливли до нас із прадавніх вікових глибин, ось декому й здається, що такого бути не могло.

Нісенітниця! Іще як могло! І ми зараз це доведемо, як двічі по два – чотири.

Уявіть собі на мить, що всього через тисячу років ваш одноліток відкриє якусь книжку початку 21-го століття. А там написано про восьмикласника Васю, який сів до ліфту, спустився у двір, пробіг два квартали, заскочив до автобусу, приїхав на вокзал, сів у електричку, дістався до обласного центру, знайшов метро, трохи переплутав, у який бік їхати, потім пересів на маршрутку «Центр-Аеропорт»... і всього на півхвилини запізнився на літак, який повинен був відтарабанити його на міжнародну шкільну олімпіаду з хімії.

Як ви думаєте, що скаже наш недалекий нащадок, прочитавши це? Казки, скаже він! По-перше, що це за ім’я таке – Вася? Немає таких імен! Є Мася! Є Масяня! А Васі немає, і бути не може!

По-друге, чого цей Вася смикається, як псих ненормальний? Ні щоб вийти на балкон, сісти до особистого ролежаблера – і летіти собі куди треба без усяких пересадок!

* * *

Ось і нам билинні богатирі часом здаються дивними. А насправді це абсолютно нормальні люди, і від нас вони відрізняються лише тим, що не дивляться телевізор і не жують жуйку.

Ножкін відразу це зрозумів. Йому богатирі дивними анітрохи не здалися. Навпаки – страшенно сподобалися. Билинні богатирі були розумними, сміливими й добрими! Якщо їм доводилося битися, то вони робили це чесно, не так, як Довгий із сусіднього під’їзду, який завжди намагався відволікти супротивника дриґанням ніг і криками «кі-я!».

Богатирям це було ні до чого. Вони спокійно обходилися без усяких хитрих каратистських штучок: просто давали булавою в лоба – і капут!