Просмотров — 347

24-3 ІЛЛЯ МУРОМЕЦЬ І СИЛА НЕБЕСНА

ГОСТІ ТА ГОСТИНЦІ

Частина 3

До столу Єфросинія Іванівна подала рум’яний яблучний пиріг із хрусткою скоринкою та гарячий збитень – напій із підсмаженого меду з корицею і кмином. Смакота! Пальчики оближеш, язика проковтнеш. А збитень, кажуть, не тільки зігріває, але й розуму додає. Недарма ж перше у світі рекламне гасло придумали торговці медовими ласощами. Звучало воно так:

Збитень-пустунчик ласує красунчик!

Після ранкової трапези закипіла робота! Згадавши, що на ділянку сьогодні можна не йти, оскільки синок на півроку уперед із дубами упорався, Іван Тимофійович вирішив підправити домашнє господарство. І тут Ілько, котрий скучив за справжньою роботою, не підкачав! Він швидко нарубав дров; наносив колодязної води для варіння, прання, лазні й попити; натягнув залізний обід на розсохле колесо; продув димар, причому не міхом, а щоками; вирівняв косий паркан; змастив рипучі двері до запічку; випадково зніс дах курника й відразу спорудив новий; витрусив із очманілого вовкодава бліх і намастив його густим дьогтем...

Ну, й ще чимало різних необхідних дрібниць зробив. А батя тим часом відпочивав на великому пні біля паркану і, щоб не луснути від несподіваної радості, тихенько посміювався у вуса.

* * *

Часу витратили на господарство небагато, хоча зголодніти встигли. І правильно зробили, бо звістка про те, що сидень Ілля зібрався бусурманів бити, вже облетіла село, і до Чобітків потягнулися люди. І не просто потягнулися, а з гостинцями!

Першою прискакала баба Рикіна з черствим пряником. І не тому, що м’який пошкодувала, а тому що цілісінький рік його берегла про чорний день. А тут така справа...

– З’їж пряничок, Ілько! – прошамкала стара, розмотуючи хустку. – І прости, якщо ненароком даремно образила. Я ж не зі зла, а від норову, щоб йому скиснути! Їж, дитино, їж, тільки розмочи спершу, а то всі зуби поламаєш...

– Нічого, вони в мене міцні, – заспокоїв бабусю Ілля, не без зусиль розкушуючи пряник, що насправді виявився твердішим за підкову.

А потім пішло-поїхало! Кожен щось та приніс!

Гліб – хліб!

Єрмолай – із родзинками коровай!

Варвара – медового вару!

Тетяна – два пивних жбани!

Мартин Вершок – насіння мішок!

Іван Сазан – з юшкою казан!

Іван Дощик – з локшиною горщик!

Іван Синиця – в кошику суниці!

А Дарина і Людмила – усе, що мати зварила!