Просмотров — 712

30-1 ІЛЛЯ МУРОМЕЦЬ І СИЛА НЕБЕСНА

ПЕРША БИТВА

Частина 1

Незважаючи на попередження тямущого мужичка, усе почалося по-чесному. Нагай вийняв із-за спини лук із загнутими кінцями і простягнув Іллі.

– Дивися, диво яке: на чотириста сажнів б’є. Тугий лук – не всякий його розтягне, зате з півсотні кроків щит пробиває, а зі ста – кольчугу! Я з нього стільки народу поклав, що й лічити кинув. На, помацай, а то раптом такої нагоди більше не буде...

Ілля ніколи раніше не тримав у руках бойового лука, тому не знав, що з ним робити, тим більше Нагай завбачливо не дав стрілу. Муромець нерішуче взяв лук у ліву руку й колупнув нігтем тятиву. Тятива здригнулася й туго заспівала, немов струна на кобзі.

– А ти, бачу, тямиш! – похвалив Нагай, забираючи лук.

Розбійник покрутив головою, виглядаючи, куди б покласти саадак. Раптом його погляд зупинився на широкому прилавку, заставленому глиняними горщиками. Нагай зробив крок і долонею-лопатою змахнув горщики на землю. Жалібно завивши, торговець кинувся збирати черепки. Та не зібрав, бо Нагай відкинув його носком зеленого чобота й зареготав:

– Не плач – отримаєш калач!

Жбурнувши лук на звільнений прилавок, він простягнув руку в бік Іллі. Трохи повагавшись, той відстебнув меч, але Нагаю не віддав, а поклав сам. Тепер лук і меч лежали рядочком над розбитими горщиками, немов показуючи, як легко війна може зруйнувати мир.

* * *

– Муромець... Муромець... – почув Ілля знайомий шепіт.

Він пошукав у натовпі тямущого мужичка й побачив, що той робить очима якісь знаки й непомітно тицяє себе пальцем у груди. Ілля зробив крок у його бік і тихо запитав:

– Тебе як звати?

– Іваном, – одними губами відповів мужичок.

«Як батечка!» – подумав Ілля, а вголос сказав:

– Нагаю, тут у мене дружок вірний є... Нехай він, поки ми битися будемо, меч постереже... та й лук заодно. А то тут різний народ водиться: підметки на ходу ріже й кобил з-під вершників виводить.

– Хай вартує, коли робити нічого, – легко погодився Нагай і, смачно сплюнувши, додав: – Як на мене, один дурень – добре, а два – краще! Ну, давай, показуй, на що здатний.