41-4 ІЛЛЯ МУРОМЕЦЬ І СИЛА НЕБЕСНА

Не той пропав, хто в біду попав, а той пропав,
хто духом пав.

ДЕ ЛЮБОВ, ТАМ І СВІТЛО!

Частина 4

Художник Олександр Продан

 41 Lyubov1

– Легше бий! – повчав Гаврило свого молодого господаря. – Балясину під перилами геть розтрощиш!

Соловей на це червонів, ніби школяр-бешкетник, і зручніше перехоплював дерев’яну киянку.

Спостерігаючи за купцем-працівником, Запава довго стояла біля вікна, доки її не відволікли нерозлучні суперники Вишата та Єлисей. З’явившись перед очі, вони відразу ж взялися за залицяння: Вишата приволік перуку з кінського хвоста, а Єлисей – підгнилу голоблю, яку миттю зламав об коліно...

* * *

Якось уранці Запаву розбудив дзвінкий гавкіт. Вона схопилася з ліжка, відчинила двері й розсміялася. На порозі стояла Молоська й радісно крутила хвостиком.

– Ну, заходь, – покликала Запава.

Маленька собачка не змусила себе просити. Цокаючи по підлозі крихітними кігтиками, вона підбігла до столу з наїдками й піднялася на задні лапки. Запава пирснула в долоньку і стала гадати, що ж їдять такі кумедні звірята? Скоро з’ясувалося, що такі кумедні звірята їдять усе: і яблука печені, і горішки гартовані, і пряники медові.

Молоська і Запава так захопилися частуванням, що не відразу почули стривожені голоси за вікном:

– Здається, вона туди побігла...

– Та ні, здається, сюди...

– А може, вона до підпілля провалилася?

– Шукайте, шукайте! – тихо повторював засмучений голос Солов’я.

Красна дівиця швидко одяглася і, схопивши Молоську на руки, вискочила на подвір’я.

– Соловею Будимировичу, ось вона! Видно, заблукала й до мого терему заскочила... Горішки гризла і пряник з яблуком...

Запава замовкла, бо поруч уже стояв купець і дбайливо виймав Молоську з її рук. Ледве їх пальці торкнулися, вона відчула, як фарба заливає щоки. Запава підняла очі і, зустрівшись із поглядом молодого купця, раптом зрозуміла, що відводити погляд їй уже не хочеться. Ніби спекотна хвиля облила дівицю, і вона почула, як голосно забилося її серце.

– Дякую за Молоську! – теж несподівано голосно промовив Соловей і, не знаючи, що сказати далі, розвернувся й попрямував до свого недобудованого терему.



Добавить комментарий