Просмотров — 229

24-1 ІЛЛЯ МУРОМЕЦЬ І ОДНООКИЙ

СЮРПРИЗ
                                
Частина 1

 

Цілий місяць Зайцев спав із фотографією під подушкою та пив лише заряджену воду – навіть на роботу брав пляшечку. Пляма і справді почала зменшуватися, але, напевно, лише для того, щоб поруч помістилася друга.

Коли це сталося, Вілен Мартинович злякався по-справжньому й того ж дня о 18-00 був біля «Червоногвардійця». Однак майданчик навколо кінотеатру виявився порожнім, якщо не брати до уваги голубів і якоїсь парочки.

Зайцев підійшов ближче і зрозумів, що ніяка це не парочка, а двоє абсолютно випадкових людей. Чому випадкових? Та тому, що тільки випадок міг звести в одній точці підтягнутого юнака зі спортивною стрижкою й літню виснажену жінку. Напевно, вона говорила щось дуже важливе, бо кожне слово юнак записував до блокноту.

* * *

Зайцев розчаровано зітхнув і вирішив прийти завтра. Але не встиг він розвернутися, як перед ним казна-звідки виріс іще один юнак із такою ж спортивною стрижкою. Цей другий дістав із внутрішньої кишені піджака червоне посвідчення, звичним рухом ляснув ним перед носом Вілена Мартиновича й відрекомендувався:

– Карний розшук. Молодший лейтенант Береза Дмитро Павлович. Ви прийшли до цілительки?

Зайцев хотів було збрехати, але згадавши, що з міліцією краще не жартувати, приречено кивнув головою.

– Тоді попрошу вас відповісти на декілька запитань.

– А якщо я відмовлюся?

– Ваше право. Але своєю відмовою ви завадите слідству викрити громадянку Пронько Катерину Іванівну, більше відому під ім’ям Стелла.

– Так вона шахрайка? – перепитав Вілен Мартинович, хоча сам уже про це здогадувався.

– Так. Громадянка Пронько вимагає гроші під виглядом зцілення від хвороб. Два тижні тому вона відмовила від термінової операції директора однієї птахоферми, пообіцявши за півтори тисячі доларів зняти гострі різі в животі.

– То й що? – перебив Зайцев, аби відтягнути розв’язку, яку вже передчував.

– А те, що через два дні директор помер просто на засіданні райвиконкому від гострого перитоніту.

– Чого-чого?

Юнак напружився, а потім видав як по писаному:

– Перитоніт – запалення очеревини. Загрожує життю пацієнта й вимагає невідкладної медичної допомоги. Коротше кажучи, якби йому вчасно вирізали апендицит – був би живий.

– Оце та-а-ак... – протягнув вражений Зайцев.

– І в нас є всі підстави припускати, що цей випадок не єдиний. Ось, скажімо, що вона обіцяла вам, і скільки ви за це заплатили?

Зайцев зітхнув і почав розповідати.

А наступного дня він уже сидів у черзі до окуліста.