Просмотров — 349

39-1 ІЛЛЯ МУРОМЕЦЬ І ОДНООКИЙ

КАПОСНІ ДІВЧАТА
                                
Частина 1

 

Аби впоратися з бісівськими наказами, Велесиха завела собі підручних. Ними стали три юні відьмочки, котрі страх як хотіли панувати, керувати, старшувати і командувати.

Тільки ця справа вимагала зусиль. Насамперед, треба було порвати з минулим життям. Але якщо зазвичай, пориваючи з минулим життям, люди кидають щось погане, то тут усе було точно навпаки. Капосні дівчата кинули рідну домівку, родичів, друзів і навіть свої імена на смітник викинули. Тепер Русава стала Перушею, Милена – Семарглою, а Лада – Сварожею. Такі прізвиська дала своїм підручним Велесиха на честь Перуна – бога грому, Семаргла – бога смерті та Сварога – бога вогню.

* * *

Аби краще освоїти чаклунську науку, відьмочки тренувалися на своїх нехрещених однолітках. І це в них диявольськи добре виходило!

Одного разу під виглядом зняття врочення Перуша надула доньці пекаря такий жахливий ячмінь, що та ледве з горя не повісилася. Точніше, повісилася, та її з петлі витягнути встигли.

Семаргла ж під виглядом виведення веснянок підсунула своїй колишній подружці Варварі – дочці багатого теслі – таку пекельну мазь, що в тої шкіра на щоках потріскалася.

А Сварожа й узагалі без чаклунського зілля обійшлася, за що її чаклунка похвалила. Адже Велесисі її господар давно пояснив, що шкодити, не вдаючись до чар, завжди краще. Бо це й безпечніше, і капосніше.

Так воно й вийшло. Сварожа просто шепнула ковалю Антипу, що бачила його дочку Калину в стогу з підмайстром Лаврушею. Розлючений коваль, який сподівався видати дочку за боярського синка, висік Калину так, що та тиждень на животі спала, а їла як кінь – стоячи.

А Лаврушу мало того, що розмачулив до напівсмерті, так іще й вигнав стусанами з кузні, за що Лаврушу, який ураз лишився без роботи, навздогін били рідний батько і старші брати.

А те, що Калина з Лаврушею не тільки у стогу не були, але й навіть жодного разу один на одного не подивилися, до зробленої капості жодного стосунку не мало.