- Просмотров — 833
80-2 ІЛЛЯ МУРОМЕЦЬ І ОДНООКИЙ
Не гляди високо: запорошиш око!
Народна мудрість
БОГАТИРСЬКА КОЛИСКОВА
Частина 2
А ще за рік, коли в Федька й Дунечки з’явився братик Ілля, сам Муромець став його хрещеним батьком. А Попович своїм чудовим голосом заспівав йому першу колискову. І Тимоша навчив. А Тиміш – Аксюту. І співали вони цю колискову по черзі дюжині своїх діток, а потім – онукам і онучкам, а ті – своїм, а ті – своїм...
І до нас ця пісня докотилася, як котиться колесо дорогою, не звертаючи уваги на вибоїни...
Вітер в горах темних кане,
баю-бай,
Над полями сонце тане,
баю-бай.
Листя шепче милозвучно,
Яблуко упало гучно,
Баю-бай.
Яблучко бочком прим’ятим,
баю-бай,
До стебла припало м’яти,
баю-бай.
Вітерець пливе ланами,
Линуть пташечки до мами,
баю-бай.
Місяць вечір проводжає,
баю-бай,
В полі зорянім гуляє,
баю-бай.
Погасила ніч віконце,
Засинай швиденько, сонце,
баю-бай.
Ось і ви тепер її знаєте. Отже, богатирська колискова ще послужить добрій справі, і не переведуться в нас довіку богатирі та красуні, які не віддадуть нашу землю на потаптання.
А хто цього не зрозумів, нехай почитає підручник історії...
