Просмотров — 295

81-1 ІЛЛЯ МУРОМЕЦЬ І ОДНООКИЙ

СПРАВЖНЯ ЧАВУННА ВАННА
                                
Частина 1

...Ось таку історію розповів Ножкін своїм друзям. Щоправда, він розповідав трохи не так, як тут написано. Але це і зрозуміло, адже розповідати – це одне, а писати – це зовсім інше. Різниця така ж, як дивитися на зірки з даху й роздивлятися їх в астрономічному атласі. Загалом, розповів Ілля гарно, а ми написали, як вийшло...

І богатирську колискову він заспівав чудово. Щоправда, ніхто не заснув, бо заснути не давали тужливі думки про страшний фінал, який пообіцяв загадковий голос.

Повірте, полоненим було несолодко. Адже вони не знали, чого чекати. І їхні батьки цього не знали і всю ніч терзали мобільні телефони, але у відповідь чули лише одне: «Ваш абонент знаходиться поза зоною досяжності».

Ось чому друзів треба було відволікти від сумних думок, що призводять до паніки на кораблі, а паніка приводить корабель на дно.

Ось чому Ілля й почав розповідати про Лихо Однооке. Усе це зрозуміло. Незрозуміло інше: чому з безлічі історій, які траплялися з Муромцем, він обрав не дуже веселу?

І тут напрошується тільки одна відповідь: монах-богатир сам того захотів! Бо невипадково, коли Ножкін закінчив розповідь, Гусак запитав:

– Виходить, головне – не боятися?

* * *

А потім він іще трохи подумав і почав міркувати:

– Лихо злякався лишитися однооким, і на цьому його відьма зловила. І коваль злякався, що над ним сміятимуться, тому почав брехати...

– А Ілля в парку чотирьох не злякався! – перебила Толика Віра.

– І я не злякаюся! – серйозно заявив Жорик.

– І я! – підхопила Капа.

– А я відразу зрозумів, що ЦЕЙ просто нажахати хоче, – задумливо мовив Толик Гусєв.

– Навіщо? – запитала Віра.

– Поки не знаю. Але зазвичай залякують для того, щоб змусити людину вчинити супроти своєї волі.

– А нас тоді що можна змусити робити?

Гусак знизав плечима й подивився на Іллю.

– Нумо думати, – сказав Ножкін. – Якщо це маніяк, то навіщо йому до ранку тягнути? Якщо грабіжник – давно б вивернув кишені. Для божевільного все занадто накручене: світлодіоди, динаміки, двері, що автоматично зачинилися, непрацюючі телефони...

– Я зрозуміла! – вигукнула Віра. – Це кіднепінг!

– Чого-чого? – не дочула Капа.

– Кіндер-сюрприз, – криво посміхнувся Гусак.

– Віра хоче сказати, що нас викрали заради викупу, – пояснив Ілля.

– Одне незрозуміло: навіщо було мене викрадати? – здивувався Толик Гусєв. – Моя мама у тролейбусному депо працює. Ми бідні.

Коли він це сказав, усі подивилися на Жорика. І дійсно, якщо когось і викрадати, то тільки його. Адже тато Жорика, Полікарп Миколайович, був найбагатшим у їхньому дворі. Та й у сусідньому теж! А може, й у всьому районі!